Псалми 55

¹

²Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене!

³Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене!

⁴Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, —

⁵я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені?

⁶Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло:

⁷слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою,

⁸так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!

⁹Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?

¹⁰Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені,

¹¹і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу!

¹²На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені?

¹³На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́.

¹⁴Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?