Today's Readings
The Scripture readings appointed for today, with the full text in your language. Follow the daily readings for your tradition, every morning, in the Bosko app.
Morning Prayer — First Lesson
1 Kings 6
І сталося, року чотирисотого й вісімдесятого по ви́ході Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю, четвертого року Соломонового царюва́ння над Ізраїлем, місяця зіва, почав він будувати той храм для Господа. А той храм, що цар Соломон збудував для Господа, — шістдеся́т ліктів довжина́ його, а двадцять — ширина́ його, а тридцять ліктів — вишина́ його. А притво́р перед храмом цього дому — двадцять ліктів довжина його, відповідно широ́кости храму, десять лі́ктів ширина його перед храмом. І зробив він для храму прозо́рі ві́кна, широкі знадво́ру й вузькі́ всере́дині. А до стіни храму збудував він прибуді́вку навко́ло, зо стінами дому навколо храму та найсвяті́шого, і поробив бічні́ кімна́ти навко́ло. До́лішня прибуді́вка — ширина її п'ять лі́ктів, а середня — шість лі́ктів ширина її, а третя — сім лі́ктів ширина її, бо він дав навко́ло храму знадво́ру ви́ступи, щоб не тримати їх у сті́нах храму. А храм, коли був будо́ваний, будувався з ви́кінченого ка́меня з каменоло́мні, а молотки́ та сокира, всяке залізне знаря́ддя не було чуте в храмі, коли його будували. Вхід до сере́дньої бічно́ї кімна́ти був з правого боку храму, а кру́ченими схо́дами вхо́дили до середньої, а з середньої — до третьої. І збудував він той храм та й покінчи́в його. І покрив він храм дошка́ми та бруска́ми ке́дрових дере́в. І збудував він прибуді́вку на ввесь храм, — п'ять ліктів вишина її, і вона трималася храму ке́дровими дереви́нами. І було́ Господнє слово до Соломона, говорячи: „Цей храм, що ти будуєш, — якщо ти ходи́тимеш Моїми уставами й постано́ви Мої бу́деш вико́нувати, і будеш дотри́мувати всі Мої за́повіді, щоб ними ходити, то Я ви́повню на тобі Своє слово, яке Я говорив був ба́тькові твоєму Давидові. І пробува́тиму посеред Ізраїлевих синів, і не покину Свого Ізра́їлевого наро́ду“. І збудував Соломон той храм та й скінчи́в його. І побудував він сті́ни храму зсере́дини з ке́дрових дощо́к, від підлоги храму аж до стін стро́пу покрив усере́дині де́ревом, а підло́гу храму покрив кипари́совими до́шками. I збудував тих двадцять лі́ктів стіни́ з-заду храму з ке́дрових дощо́к, від підлоги аж до стін стропу, і це збудував йому зсере́дини за девіра, за Святеє Святих. А той храм був на сорок лі́ктів, він — той, що перед девіром. А на кедри́ні всере́дині храму була різьба́ огіркі́в та відкритих кві́тів. Усе — кедри́на, камінь був невидний. А найсвятіше він приготовив усере́дині храму, щоб дати туди ковче́га Господнього заповіту. А сере́дина найсвятішого двадцять лі́ктів довжина́, і двадцять ліктів ширина́, і двадцять ліктів вишина́ його, і він покрив його щи́рим золотом, і також покрив ке́дрового же́ртівника. І Соломон покрив той храм зсере́дини щирим золотом, а перед найсвятішим перетягнув золотими ланцюга́ми, та покрив його золотом. І ввесь храм він покрив золотом аж до кінця всього храму і всього же́ртівника, що при найсвятішому, покрив золотом. І зробив у найсвятішому двох херуви́мів з оливкового дерева, — десять лі́ктів вишина́ його. І п'ять ліктів одне крило́ херуви́ма, і п'ять ліктів дру́ге крило херувима; десять ліктів від кі́нця́ одно́го його крила і аж до кі́нця другого його крила. І десять лі́ктів був і другий херувим, — одна міра й один вид обом херуви́мам. Височина́ одно́го херувима — десять ліктів, і так і другого херувима. І дав він тих херувимів усере́дині внутрішнього храму. І херувими простяга́ли свої крила, і торкалося крило́ одно́го однієї стіни, а крило́ другого херувима торкалося другої стіни. А їхні внутрішні кри́ла дотикалися крило́ до крила́. І він покрив херувимів золотом. А всі стіни храму навколо приоздо́бив ритими рі́зьбами херувимів і пальм та розкритих квітів, зсере́дини та від зо́внішньої частини. А підлогу храму він покрив золотом для внутрішньої та для зо́внішньої частини. А на вхід до найсвятішого зробив двері з оли́вкового де́рева; стовп, бічні одві́рки — п'ятику́тні. І двоє двере́й були з оли́вкового де́рева, і на них були поро́блені рі́зьби херувимів і пальм та розкритих квітів, і покрив золотом; і обклав золотом тих херувимів та ті па́льми. І так пороби́в і одві́рки для входу до храму, з оливкового дерева, одвірки чотирику́тні. А двоє двере́й були з кипари́сового де́рева. Дві частині одних дверей та дві частині других дверей були рухомі. І повирі́зував на них херувимів і пальми та розкриті квіти, і покрив золотом, ви́кутим по різьбі́. І збудував він уну́трішній двір, — три ряди те́саного каменя та ряд стя́того ке́дрового бру́сся. Року четвертого був зало́жений храм Господній, у місяці зів, а року одина́дцятого, у місяці бул, — він місяць во́сьмий — був закі́нчений той храм зо всіма́ речами його та за всіма́ планами його. І він будував його сім років.
Morning Prayer — Second Lesson
Acts 27
А коли постановлено, щоб відпли́нули ми до Італії, то віддано Павла та ще деяких інших ув'я́знених сотникові, Юлієві на ім'я́, з полку Августа. І посідали ми на корабля адрамі́тського, що пливти́ мав біля місць азійських, та й відча́лили. Із нами був Аріста́рх македо́нець із Солу́ня. А другого дня ми пристали в Сидо́ні. До Павла ж Юлій ставивсь по-лю́дському, і дозволив до друзів піти, та їхньої опіки зазнати. А ви́рушивши звідти, припливли́ ми до Кіпру, бо вітри́ супроти́вні були́. Коли ж перепли́нули море, що біля Кілікі́ї й Памфі́лії, то ми прибули́ до Лікі́йської Міри. І там сотник знайшов корабля олександрійського, що пли́в в Італію, і всадив нас на нього. І днів багато помалу пливли́ ми, і насилу насупроти Кніду припли́нули, а що вітер нас не допускав, попливли́ ми додолу на Кріт при Салмо́ні. І коли ми насилу минули його, то припливли́ до одно́го місця, що зветься Доброю При́станню, недалеко якого знахо́диться місто Ласе́я. А як ча́су минуло багато, і була вже плавба́ небезпечна, бо минув уже й піст, то зачав Павло радити, говорячи їм: „О мужі! Я бачу, що буде плавба́ з перешкодами та з великим ущербком не лиш для вантажу́ й корабля, але й для наших душ“. Та сотник довіря́в більше стерни́чому та власнико́ві корабля, ніж тому, що Павло говорив. А що при́стань була на зимівлю неви́гідна, то більшість давала пораду відпли́нути звідти, щоб, як можна, дістатись до Фініка, і перезимувати в пристані крітській, неприступній західнім вітра́м із пі́вдня та з пі́вночі. А як вітер півде́нний повіяв, то поду́мали, що бажа́ння вони досягли́, тому витягли кітви й попливли покрай Кріту. Але незаба́ром ударив на них рвучкий вітер, що зветься евроклі́дон. А коли корабель був підхо́плений, і не міг противитись вітрові, то йому віддались ми й поне́слися. І наїхали ми на один остріве́ць, що Кла́вдою зветься, і чо́вна насилу затримати змогли. Коли ж його витягли, то за́собів допомічни́х добирали й корабля підв'язали. А боявшись, щоб не впасти на Сірт, поспускали вітри́ла, і носилися так. А коли зачала́ буря мі́цно нас ки́дати, то другого дня стали ми розванта́жуватись, а третього дня корабельне знаря́ддя ми повикидали власно́руч. А коли довгі дні не з'являлось ні сонце, ні зо́рі, і буря чимала на нас напирала, то останню наді́ю ми втратили, щоб нам урятуватись. А як довго не їли вони, то Павло став тоді серед них і промовив: „О мужі, тож треба було мене слухатися та не відпливати від Кріту, — і обминули б були ці терпіння та шкоди. А тепер вас благаю триматись на дусі, бо ні о́дна душа з вас не згине, окрім корабля. Бо ночі цієї з'явився мені Ангол Бога, Якому належу й Якому служу́, та і прорік: „Не бійся, Па́вле, бо треба тобі перед ке́сарем стати, і ось Бог дарував тобі всіх, хто з тобою пливе“. Тому́ то тримайтесь на дусі, о мужі, бо я вірую Богові, що станеться так, як було мені сказано. І ми мусимо наткнутись на о́стрів якійсь“. А коли надійшла чотирнадцята ніч, і ми носились по Адріяти́цькому морю, то десь коло пі́вночі стали доми́слюватись моряки, що наближуються до якоїсь землі. І, запустивши оли́вницю, двадцять сяжнів знайшли. А від 'їхавши трохи, запустити оли́вницю знову, — і знайшли сяжнів п'ятнадцять. І боявшись, щоб не натрапити нам на скеля́сті місця́, ми закинули чотири кі́тві з корми́, і благали, щоб настав день. А коли моряки намага́лись утекти́ з корабля́, і чо́вна спускали до моря, вдаючи́, ніби кі́тви закинути з носа хо́чуть, то сказав Павло сотникові й воякам: „Як вони в кораблі не зоста́нуться, то спасти́сь ви не зможете!“ Тоді вояки́ перерізали мо́тузи в чо́вна, і дали́ йому впасти. А коли розвиднятися стало, то благав Павло всіх, щоб поживу прийняти, і казав: „Чотирна́дцятий день ось сьогодні без їжі ви перебуваєте, очікуючи та нічого не ївши. Тому́ то благаю вас ї́жу прийняти, бо це на рятунок вам буде, — бо жодному з вас не спаде з голови й волоси́на!“ А промовивши це, узяв хліб та подякував Богові перед усіма́, і, поламавши, став їсти. Тоді всі підне́слись на дусі, і, стали поживу приймати. А всіх душ нас було в кораблі — двісті сімдесят шість. І як наїлись вони, то стали полегшувати корабля, викидаючи збіжжя до моря. А коли настав день, то вони не могли розпізнати землі, одначе зато́ку якусь там угледіли, що берега пла́ского мала, до якого й ви́рішили, як можна, приплисти́ з кораблем. Підняли тоді кі́тви, і повкидали до моря, і порозв'язували поворо́зки в стерна́, і вітри́ло мале за вітром поставили, — та й покерува́ли до берега. Та ось ми натра́пили на місце, що мало з обох сторін море, і корабель опинивсь на мілко́му: ніс загруз й позоставсь нерухо́мий, а корма́ розбивалася силою хвиль. Вояки́ ж були змовилися повбивати в'язнів, щоб котри́йсь не поплив і не втік. Але сотник хотів урятувати Павла, і заборонив їхній на́мір, і звелів усім тим, хто пли́вати вміє, щоб скакали та перші на берег вихо́дили, а інші — хто на до́шках, а хто на чімбудь з корабля. І таким чином сталось, що всі врятувались на землю!
Evening Prayer — First Lesson
1 Kings 7
А свій дім Соломон будував тринадцять років, та й скінчи́в увесь свій дім. І збудував він дім Ливанського Лісу, — сто ліктів довжина його, і п'ятдесят ліктів ширина його, і тридцять ліктів вишина його, на чотирьох ряда́х ке́дрових стовпі́в, а ке́дрові бру́сся — на стовпа́х. І покритий він був кедри́ною зве́рху на бічни́х кімна́тах, що на сорока й п'яти стовпа́х, по п'ятнадцять на ряд. А лу́тків було три ряди, вікно до вікна три рази. А всі двері та бічні одві́рки — чотирику́тні, з поро́гами, а навпро́ти — вікно до вікна три ра́зи. І зробив він сіни зо стовпів, — п'ятдеся́т ліктів довжина́ їх та тридцять ліктів ширина їх, і інші сіни перед ними, і стовпи, і причі́лок да́ху. І зробив він троно́ву залю, де судив, залю судову́, і покрив кедри́ною від підлоги до сте́лі. А його дім, де жив, на іншому дворі́, зсере́дини сіне́й, був такий, як та робота. І зробив він дім для фарао́нової дочки́, яку взяв Соломо́н, — як ті сіни. Усе це з дорогого камі́ння, те́саного за мірою, обрі́заного пи́лкою зсере́дини та іззо́вні, і від осно́ви аж до сте́лі, а іззо́вні аж до великого двора́. А засно́ваний він був на дорогих камі́ннях, каміннях великих, — каміння десяти ліктів та каміння восьми ліктів, А згори — дорогі камі́ння, те́сані за мірою, та кедри́на. А навколо — великий двір, три ряди́ тесаного каміння та ряд стя́того ке́дрового бру́сся; те саме й для внутрішнього дво́ру Господнього храму та для сіней храму. І послав цар Соломон, і взяв із Тиру Хірама, — це син однієї вдови, з пле́мени Нефталимового, а ба́тько його — тирянин, що робив на міді. І був він напо́внений мудрістю й розумом, та вмі́нням робити всяку роботу на міді. І прийшов він до царя Соломона, і зробив усю його роботу. I він відлив два мідяні́ стовпи́, — вісімнадцять ліктів височина́ одного стовпа́, а шнур дванадцяти ліктів оточи́в би його; такий і стовп другий. І зробив він дві ма́ковиці, щоб дати на верхи́ тих стовпів, відлив їх із міді; п'ять ліктів височина однієї ма́ковиці, і п'ять ліктів височина маковиці другої. А на тих ма́ковицях, що були на верха́х стовпів, було мере́живо пле́теної роботи та шнурки́ роботою ланцюжкі́в, — сім на ма́ковиці одній і сім на маковиці другій. І поробив він ті стовпи́ так, що два ряди́ грана́тових яблук були навколо на одному мере́живі, щоб покрити ма́ковиці, що на верху́; і так зробив і маковиці другій. А ма́ковиці, що на верху́ тих стовпів, були зро́блені як ліле́ї, на чотири лікті, у притво́рі. І ма́ковиці на обох стовпах також зве́рху, навпроти ви́пуклини, що з боку мере́жива. А тих грана́тових яблук — двісті, ряда́ми навколо на маковиці другій. І поставив він ті стовпи до притво́ру храму. І поставив він правого стовпа́, і назвав ім'я́ йому: Яхін; і поставив стовпа лівого, і назвав ім'я́ йому: Боаз. А на верху́ стовпів — зро́блено як ліле́ї. І була́ скі́нчена робота стовпів. І зробив він ли́те море, десять лі́ктів від кра́ю його аж до кра́ю його, навколо кругля́сте, і п'ять ліктів височина́ його. А шнур на тридцять лі́ктів оточи́в би його навколо. А здолу на края́х його ото́чували його подоби огіркі́в, по десять у лікті, — вони оточували море навколо. Було два ряди тих огірків, вилитих при литті́ його. Воно стояло на дванадцятьо́х вола́х, — три обе́рнені на пі́вніч, і три обе́рнені на за́хід, і три обе́рнені на пі́вдень, і три обе́рнені на схід. А море на них зве́рху, а ввесь зад їх — до нутра́. А грубина́ його — долоня, а краї його подібні до краю ке́лиха, як квітки ліле́ї. Містило воно дві тисячі батів. І зробив він десять мідяни́х підстав, — чотири лі́кті довжина однієї підстави, і чотири лікті ширина її, а три лікті вишина її. А оце робота підста́ви: у них ли́штви, а ті ли́штви поміж прута́ми. А на ли́штвах, що між прута́ми, леви́, воли та херувими. А на прута́х — зве́рху підні́жки, а під лева́ми та волами — ки́тиці, зро́блені розло́жистими. І чотири мідяні́ ко́ла для однієї підстави та мідяні́ о́сі. А на чотирьох ро́гах — їхні раме́на, під мідни́цею — раме́на литі, з кожного боку ки́тиці. А ги́рло його — з нутра́ ма́ковиці й вище лі́коть; а ги́рло кругля́сте, роботи підніжка, лі́коть і півлі́ктя; і також на гирлі його різьби́, а раме́но їх квадрато́ве, не кругля́сте. І чотири ті ко́ла були під ли́штвами, а о́сі коле́с — у підставі. А вишина одного ко́ла — лі́коть і півлі́ктя. А робота тих кіл — як робота ко́ла возо́вого; їхні о́сі, і їхні обі́ддя, і їхні шпи́ці, і їхні ма́точини — усе лите. І чотири раме́на на чотирьох ро́гах однієї підстави; з підстави вихо́дили раме́на її. А на верху́ підстави було округле навкі́лля, півліктя вишини; а на верху підстави ру́чки її та ли́штви її з неї. І він повирі́зував на табли́цях ру́чок її та на ли́штвах її херувимів левів та пальми, на кожнім вільнім місці, та китиці навколо. Як це, він зробив десять підстав, — лиття́ одне, міра одна, одна робота для них усіх. І зробив він десять мідяних умива́льниць, — сорок ба́тів ма́ла кожна вмива́льниця; чотири лікті кожна вмивальниця; одна вмивальниця на одній підставі, так для десяти підстав. І дав ті підстави — п'ять на боці храму з правиці, і п'ять на боці храму з лівиці його, а море дав на правому боці храму, наперед, навпроти полу́дня. І поробив Хірам умивальниці й лопатки та кропильниці. І покінчи́в Хірам робити всю ту роботу, що зробив цареві Соломонові для храму Господнього: два стовпи та дві голі́вки ма́ковиць, що на верху́ стовпів, і два мере́жива на покриття́ двох голівок ма́ковиць, що на верху́ стовпів; і чотири сотні грана́тових яблук для двох мере́жив, — два ряди́ грана́тових яблук для одного мере́жива, на покриття́ обох голі́вок ма́ковиць, що на верху́ стовпів; і підстави — десять, і вмивальниці — десять; і одне море, і воли — дванадцять під морем; і го́рнята, і лопа́тки, і кропи́льниці та всі ті речі, що Хірам поробив цареві Соломонові в Господньому домі, — усе ви́полірувана мідь. На Йорда́нській рівни́ні повідлива́в їх цар у глибокій землі між Суккотом та між Царетаном. І порозставля́в Соломон усі ці речі; через дуже велику многоту́ їх не була спра́вджена вага міді. І поробив Соломон усі речі, що в Господньому храмі: золотого же́ртівннка, і золотого стола́, що на ньому хліб показни́й, і свічники́, — п'ять з правиці та п'ять з лівиці, перед найсвяті́шим, зо щирого золота; і квітки, і лямпа́ди, і щи́пчики, — з золота; і миски́, і но́жиці, і кропи́льниці, і ложки, і лопа́тки, — золото щире; і чопи́ для дверей внутрішнього храму, для Святого Святих, для дверей дому для храму — золото. І була покі́нчена вся ця праця, яку цар Соломон зробив в Господньому храмі. І Соломон повно́сив освячені речі свого батька Давида; срібло й золото та речі дав у скарбниці Господнього храму.
Evening Prayer — Second Lesson
2 John 1
Ста́рець — вибраній пані та ді́тям її, яких я поправці люблю́, і не тільки я, але й усі, хто правду пізнав, за правду, що в нас пробував й повік буде з нами: нехай буде з вами благодать, милість, мир від Бога Отця та Ісуса Христа́, Сина Отцевого, у правді та в любові! Я дуже зрадів, що між ді́тьми твоїми знайшов таких, що ходять у правді, як заповідь ми прийняли́ від Отця. І тепер я благаю тебе, пані, не так, ніби пишу́ тобі нову́ заповідь, але ту, яку маємо від поча́тку, — щоб ми любили один о́дного! А любов ця — щоб ми жили згідно з Його заповідями. Це та заповідь, яку ви чули від поча́тку, щоб ви згідно з нею жили́. Бо в світ увійшло багато обма́нців, які не визнаю́ть Ісуса Христа, що прийшов був у тілі. Такий — то обманець та анти́христ! Пильнуйте себе, щоб ви не згубили того, над чим працювали, але щоб прийняли́ повну нагоро́ду. Кожен, хто робить пере́ступ та не пробуває в науці Христовій, той Бога не має. А хто пробуває в науці Його́, той має і Отця, і Сина. Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його́, і не вітайте його́! Хто бо вітає його́, той у́часть бере в лихи́х учинках його́. Багато я мав написати до вас, але не схотів на папері й чорнилом. Та маю надію прибути до вас, і говорити уста́ми до уст, щоб повна була́ ваша радість! Вітають тебе діти ви́браної сестри твоєї. Амі́нь.
Readings follow the 1662 Book of Common Prayer (public domain). Scripture text is in the public domain. (Біблія Огієнка)
Today's readings, every morning
Bosko brings the daily readings for your tradition to your day — with a reflection, the full Bible in 30 translations, and the liturgical calendar, in 18 languages.
