Читання дня
Біблійні читання, призначені на день, із повним текстом вашою мовою. Стежте щоранку за щоденними читаннями вашої традиції в застосунку Bosko.
Ранкова молитва — перше читання
Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний. Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться. Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце. Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його. Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний. Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари. Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх! Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́. Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине. Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником. Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною. Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву. Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди. Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа. Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує. Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре. Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому. Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу. Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше. Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́. У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній. Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу. Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його. У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її. Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку. Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, — перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́! Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду. На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
Ранкова молитва — друге читання
І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони! Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих! Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому. І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“ І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“ А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас! Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“? Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“? Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав? Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“ І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю. І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека. І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“ І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“ І сталось, коли вони йшли, то очи́стились. Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога. І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був... Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́? Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“ І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“ А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно, і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“ І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите. І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть! Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський. А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього. І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського: їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив. Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували; того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив. Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться! Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, — пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну! Хто дба́тиме зберегти свою душу , — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її. Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться. Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться. Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“ І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“ А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.
Вечірня молитва — перше читання
Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий. Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає. Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є. Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема. Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує. Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде? У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його! Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима. Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“ Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа. Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий. Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є. Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться! „Зле, зле!“ каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном. Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд. Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став. Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її. Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами. Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої. Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви! Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений! Не кажи: „Надолу́жу я зло!“ — май надію на Господа, і Він допоможе тобі. Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі. Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою? Тене́та люди́ні казати „святе́“ нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати. Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук. Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує. Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю. Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́. Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
Вечірня молитва — друге читання
Павло, із волі Божої апо́стол Христа Ісуса, і брат Тимофі́й до святих і вірних братів у Христі, що в Коло́сах: благода́ть вам і мир від Бога, Отця нашого! Ми дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, за́вжди за вас мо́лячись, прочувши про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, яку маєте до всіх святих через надію, пригото́вану в небі для вас, що про неї давніше ви чули в слові правди Єва́нгелії, що до вас прибула́, і на ці́лому світі плодоно́сна й росте, як і в вас, з того дня, коли ви почули й пізнали благодать Божу в правді. Отак ви і навчилися від Епа́фра, улю́бленого співробі́тника нашого, що за вас він вірний служитель Христа, що й виявив нам про вашу духовну любов. Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізна́ння волі Його були́ ви напо́внені всякою мудрістю й розумом духовним, щоб ви пово́дилися нале́жно щодо Господа в усякому дого́дженні, в усякому доброму ді́лі прино́сячи плід і зростаючи в пізна́нні Бога, зміцняючись усякою силою за могутністю слави Його для всякої витрива́лости й довготерпі́ння з радістю, дя́куючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спа́дщині святих у світлі, що визволив нас із вла́ди те́мряви й переставив нас до Царства Свого улю́бленого Сина, в Якім маємо відку́плення і про́щення гріхів. Він є образ невиди́мого Бога, ро́джений перш усякого тво́рива. Бо то Ним ство́рено все на небі й на землі, види́ме й невиди́ме, чи то престоли, чи то госпо́дства, чи то влади, чи то начальства, — усе через Нього й для Нього створено! А Він є перший від усього, і все в Нім стоїть. І Він — Голова тіла, Церкви. Він початок, перворо́джений з мертвих, щоб у всьому Він мав пе́ршенство. Бо вгодно було́, щоб у Нім перебува́ла вся повнота́, і щоб Ним поєднати з Собою все, примиривши кров'ю хреста Його, через Нього, чи то зе́мне, чи то небесне. І вас, що були́ колись відчужені й вороги думкою в злих учинках, тепер же примирив смертю в лю́дськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою, якщо тільки пробува́єте в вірі тверді́ та ста́лі, і не відпадаєте від надії Єва́нгелії, що ви чули її, яка проповідана всьому створі́нню під небом, якій я, Павло, став служи́телем. Тепер я радію в стражда́ннях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорбо́ти Христової і тілі своїм за тіло Його, що воно — Церква; якій я став служи́телем за Божим заря́дженням, що для вас мені дане, щоб виконати Слово Боже, — Таємницю, захо́вану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим, що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона — Христос у вас, надія слави! Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній люди́ні й навчаючи кожну люди́ну всякої мудрости, щоб учинити кожну люди́ну досконалою в Христі. У то́му й працюю я, борючи́ся силою Його, яка сильно діє в мені.
Читання відповідають Книзі спільних молитов 1662 року (суспільне надбання). Текст Святого Письма є суспільним надбанням. (Біблія Огієнка)
Читання дня — щоранку
У Bosko читання дня чекають на вас щоранку — позначайте кожне як прочитане, щоб завжди знати, де ви зупинилися, читайте їх у будь-якому з 30 перекладів і затримайтеся на короткому роздумі. Щоденні читання вашої традиції — з відстеженням і завжди під рукою.