Читання дня
Біблійні читання, призначені на день, із повним текстом вашою мовою. Стежте щоранку за щоденними читаннями вашої традиції в застосунку Bosko.
Ранкова молитва — перше читання
Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба. Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість. Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить. Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює. Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́. Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю. При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної. Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде. Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні. Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає. Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється. Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить. Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає. Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває. Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний. Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть. Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє. Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує. Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється. Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба. Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде. Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму. Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів. Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є. Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він. Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову. Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно. Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя. Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом. Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває. Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
Ранкова молитва — друге читання
Того ча́су прийшли були дехто, та й розповіли́ Йому про галіле́ян, що їхню кров Пила́т змішав був із їхніми жертвами. Ісус же сказав їм у відповідь: „Чи ви ду́маєте, що оці галіле́яни, що так постраждали, грішніші були від усіх галіле́ян? Ні, кажу́ вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так! Або ті вісімнадцять, що ба́шта на них завалилась була́ в Сілоа́мі й побила їх, — чи ду́маєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть? Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!“ І Він розповів оцю притчу: „Один чоловік у своїм винограднику мав поса́джене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов. І сказав винаре́ві: „Оце́ третій рік, відко́ли прихо́джу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знахо́джу; зрубай його, — нащо й землю марну́є воно?“ А той йому в відповідь каже: „Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопа́ю довко́ла, і обкладу його гноєм, — чи року наступного пло́ду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його“. І навчав Він в одній з синагог у суботу. І ось там була́ одна жінка, що вісімнадцять ро́ків мала духа не́мочі, і була скорчена, і не могла ніяк ви́простатись. А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: „Жінко, — звільнена ти від неду́ги своєї“. І Він руки на неї поклав, — і вона зараз ви́просталась, — і стала сла́вити Бога! Озвався ж старши́й синагоги, обу́рений, що Ісус уздоро́вив у суботу, і сказав до наро́ду: „Є шість день, коли працювати належить, — приходьте тоді та вздоро́влюйтеся, а не дня суботнього“. А Госпо́дь відповів і промовив до нього: „Лицеміре, — хіба́ ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого́ вола чи осла від я́сел, і не веде напоїти? Чи ж цю дочку́ Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось ро́ків, не належить звільни́ти її суботнього дня від цих пут?“ А як Він говорив це, — засоро́милися всі Його супротивники. І тішився ввесь наро́д всіма славними вчинками, які Він чинив! Він же промовив: „До чо́го подібне Царство Боже, і до чо́го його прирівняю? Подібне воно до гірчи́чного зе́рна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм са́ді. І воно виросло, і деревом стало, і „ку́блилось птаство небесне на ві́ттях його“. І зно́ву сказав Він: „Із чим порівняю Я Боже Царство? Подібне до ро́зчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вки́сне“. І прохо́див містами та се́лами Він і навчав, до Єрусалиму просту́ючи. І озвався до Нього один: „Господи, — хіба буде мало спасе́них?“ А Він відказав їм: „Силку́йтеся ввійти тісни́ми ворі́тьми, бо кажу́ вам, — багато-хто будуть намага́тися ввійти, — та не зможуть! Як устане Госпо́дар та двері замкне́, ви зачне́те висто́ювати ізнадво́ру, та стукати в двері й казати: „Господи, — відчини нам!“ А Він вам у відповідь скаже: „Не знаю Я вас, звідки ви!“ Тоді станете ви говорити: „Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти“. А Він вам відкаже: „Говорю́ вам, — не знаю Я, звідки ви. „Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!“ Буде плач там і скре́гіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж — вигнаних геть. І при́йдуть інші від сходу й захо́ду, і пі́вночі й пі́вдня, і при столі́ в Царстві Божім засядуть! І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!“ Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: „Вийди собі, і піди звідси, — хоче бо І́род убити Тебе“. А Він відказав їм: „Ідіть і скажіть тому ли́сові: Ось де́монів Я виганяю, і чиню вздоро́влення, — сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу́. Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і ча́су найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом. Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та камену́єш посла́них до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курча́ток своїх, — та ви не захотіли! Ось „ваш дім зостається порожній для вас!“ Говорю́ бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не наста́не, що скажете: „Благослове́нний, Хто йде в Господнє Ім'я́!“
Вечірня молитва — перше читання
Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний. Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь. Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється. Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях. Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана. Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх. Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти. Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду. Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений. Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке. Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму. Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́. Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде. Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́. Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради. Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу. Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману. Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки. Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю. В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир. Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом. Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба. Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує. Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане. Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть. Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х. Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й. В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
Вечірня молитва — друге читання
Павло й Тимофі́й, раби Христа Ісуса, до всіх святих у Христі Ісусі, що знаходяться в Фили́пах, з єпи́скопами та диякона́ми: благода́ть вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа́! Дякую Богові своєму при кожній згадці про вас, і за́вжди в усякій молитві своїй за всіх вас чиню́ я молитву з ра́дощами, — за участь вашу в Єва́нгелії від першого дня аж дотепе́р. Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре ді́ло, виконає його аж до дня Христа Ісуса. Бо то справедливо мені ду́мати це про всіх вас, бо я маю вас у серці, а ви всі в кайда́нах моїх, і в обороні, і в утве́рдженні Єва́нгелії — спільники мої в благодаті. Бо Бог мені свідок, що тужу́ я за вами всіма́ в сердечній любові Христа Ісуса. І молюсь я про те, щоб ваша любов примножа́лась ще більше та більше в пізна́нні й усякім дослі́дженні, щоб ви досліджували те, що краще, щоб чисті та ці́лі були Христового дня, напо́внені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу. Бажаю ж я, браття, щоб ві́дали ви, що те, що сталось мені, вийшло більше на успіх Єва́нгелії, бо в усій прето́рії та всім іншим стали відо́мі кайда́ни мої за Христа. А багато братів у Господі через кайда́ни мої посміліли та ще більше відва́жилися Слово Боже звіщати безстрашно. Одні, правда, і через за́здрощі та колотне́чу, другі ж із доброї волі Христа проповідують; а інші з любови, зна́ючи, що я поставлений на оборону Єва́нгелії; а інші через пі́дступ звіщають Христа нещиро, ду́маючи, що додаду́ть тягару́ до кайда́нів моїх. Але що ж? У всякому разі, чи облудно, чи щиро, Христос проповідується, а тим я радію та й бу́ду радіти. Бо знаю, що це бу́де мені на спасі́ння через вашу молитву й допомогу Духа Ісуса Христа, через чека́ння й надію мою, що я ні в чо́му не бу́ду посоро́млений, але ці́лою сміли́вістю, як за́вжди, так і тепер Христос буде звели́чений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю. Бо для мене життя — то Христос, а смерть — то надба́ння. А коли життя в тілі — то для мене плід ді́ла, то не знаю, що́ вибрати. Тягнуть мене одне й друге, хоч маю я бажа́ння померти та бути з Христом, бо це значно ліпше. А щоб полишатися в тілі, то це потрібніш ради вас. І оце знаю певно, що зали́шусь я, і пробува́тиму з вами всіма́ вам на ко́ристь та на ра́дощі в вірі, щоб ваша хвала́ через мене примно́жилася в Христі Ісусі, коли зно́ву прийду́ я до вас. Тільки живіть згідно з Христовою Єва́нгелією, щоб, — чи прийду́ я й побачу вас, чи й не бувши — почув я про вас, що ви стоїте́ в однім дусі, бо́рючись однодушно за віру єва́нгельську, і ні в чо́му не боячи́ся противників; це їм доказ загибелі, вам же спасі́ння. А це від Бога! Бо вчинено вам за Христа доброді́йство, — не тільки вірувати в Нього, але і страждати за Нього, маючи таку саму боротьбу́, яку ви бачили в мені, а тепер чуєте про мене.
Читання відповідають Книзі спільних молитов 1662 року (суспільне надбання). Текст Святого Письма є суспільним надбанням. (Біблія Огієнка)
Читання дня — щоранку
У Bosko читання дня чекають на вас щоранку — позначайте кожне як прочитане, щоб завжди знати, де ви зупинилися, читайте їх у будь-якому з 30 перекладів і затримайтеся на короткому роздумі. Щоденні читання вашої традиції — з відстеженням і завжди під рукою.