Today's Readings
The Scripture readings appointed for today, with the full text in your language. Follow the daily readings for your tradition, every morning, in the Bosko app.
Morning Prayer — First Lesson
Job 19
А Йов відповів та й сказав: „Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене? Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь! Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не. Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене? Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною! Ось „ґвалт!“ я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду! Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву! Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови! Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він. І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів: полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого. Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене, мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої. Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х. Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́. Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би. Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене. Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене. До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя. Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене! Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом? О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані, коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані! Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу, сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі! Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“ то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“
Morning Prayer — Second Lesson
Mark 13
І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“ Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“ Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій: „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“ Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х. І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́“. Та це ще не кінець. „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних. Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм. Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана. Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий. І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють. І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний! Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають. І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́. І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою. Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні! Моліться ж, щоб не трапилося це зимою! Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде. І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні. Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри. Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних. Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д. Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла. і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться. І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“ із великою поту́гою й славою. І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“. Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо. Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима. Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться! Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої! Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець. Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане! Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати. Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком. Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано. А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“
Evening Prayer — First Lesson
Job 20
І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав: „Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх! Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені. Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, — то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю? Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне, проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він? Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде: його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце... Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його. Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже! Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком, над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, — то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́! Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його. Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є! Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока. Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде. Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його! Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже. Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все: за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього! Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його. Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук. Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́! При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене. Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, — урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його. Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
Evening Prayer — Second Lesson
2 Corinthians 10
А я сам, Павло, благаю вас ла́гідністю й ласка́вістю Христовою; я, коли присутній — слухня́ний між вами, а не бувши між вами — сміли́вий я супроти вас. І благаю, щоб я, прибувши, не осмі́лився надією, що нею я ду́маю сміли́вим бути проти деяких, що про нас вони гада́ють, ніби ми поступаємось за тілом. Бо хо́дячи в тілі, не за тілом воюємо ми, — зброя бо нашого воюва́ння не тілесна, але міцна́ Богом на зруйнува́ння тверди́нь, — ми руйнуємо за́думи, і всяке ви́несення, що підіймається проти пізна́ння Бога, і поло́нимо всяке знання́ на по́слух Христові, і покарати ми готові всякий непо́слух, коли зді́йсниться послух ваш. Чи на обличчя ви дивитеся? Як хто певний про себе, що Христовий він, нехай ду́має знов по собі, що як сам він Христовий, так само Христові й ми. Бо коли б я ще більш став хвалитися нашою вла́дою, яку дав нам Господь на збудува́ння, а не на зруйнува́ння ваше, то не осоро́млюсь. Та щоб не здавалось, ніби хочу лякати вас листами. „Бо листи його — кажуть — важкі́ та міцні́, але особисто присутній — слабий, а мова його незначна́“, такий нехай знає оце, що які ми на слові в листах, неприсутніми бувши, такі ми й на ді́лі, присутніми бувши. Бо не сміємо вважати себе чи рівняти до інших, що самі себе хвалять, — вони нерозумно самі себе міряють собою, і рівняють з собою себе. Ми ж не будем хвалитись над міру, а в міру міри́ла, що його Бог призна́чив на міру для нас, щоб і до нас досягти́. Бо ми не розтягуємося над міру, ніби не досягли́ ми до вас, бо ми досягли́ аж до вас із Єва́нгелією Христовою. Ми не хвалимось над міру у чужих працях, але маємо надію, що як буде рости ваша віра, то за нашим міри́лом сильно звели́чимося ми між вами, щоб і в дальших за вами країнах звіщати Єва́нгелію, а не хвалитись готовим, як це чужі тве́рдять. А „хто хва́литься, нехай хва́литься в Господі!“ Бо достойний не той, хто сам себе хва́лить, але кого хвалить Госпо́дь!
Readings follow the 1662 Book of Common Prayer (public domain). Scripture text is in the public domain. (Біблія Огієнка)
Today's readings, every morning
Bosko brings the daily readings for your tradition to your day — with a reflection, the full Bible in 30 translations, and the liturgical calendar, in 18 languages.
