Today's Readings
The Scripture readings appointed for today, with the full text in your language. Follow the daily readings for your tradition, every morning, in the Bosko app.
Morning Prayer — First Lesson
Proverbs 13
Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає. З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство. Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль. Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься. Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює. Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника. Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього. Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує. Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне. Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться. Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує. Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя. Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься. Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти. Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них. Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує. Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік. Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він. Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним. Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де. Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром. Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного. Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я. Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння. Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
Morning Prayer — Second Lesson
Luke 14
І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одно́го з фарисейських старши́н, щоб хліба спожити, а вони назира́ли за Ним. І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водя́нку. Ісус же озвався й сказав до зако́нників та фарисеїв: „Чи вздоровляти в суботу годи́ться чи ні?“ Вони ж мовчали. А Він, доторкну́вшись, уздоровив його та відпустив. І сказав Він до них: „Коли осел або віл котро́гось із вас упаде́ до крини́ці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?“ І вони не могли відповісти на це. А як Він спостері́г, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запро́шених притчу: „Коли́ хто покличе тебе на весі́лля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважні́ший за тебе з покли́каних, і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: „Поступи́ся цьому місцем!“ І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє. Але як ти будеш запро́шений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: „При́ятелю, — сідай вище!“ Тоді буде честь тобі перед покли́каними з тобою. Хто́ бо підно́ситься — буде впоко́рений, а хто впокоря́ється — той піднесе́ться“. А тому́, хто Його був покликав, сказав Він: „Коли ти справляєш обід чи вече́рю, не клич дру́зів своїх, ні братів своїх, ані своїх ро́дичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, — і буде взає́мна ві́дплата тобі. Але, як справляєш гости́ну, клич убогих, калік, кривих та сліпих, і бу́деш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, — віддасться ж тобі за воскресі́ння праведних!“ Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: „Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!“ Він же промовив до нього: „Один чоловік споряди́в був велику вече́рю, і запросив багатьох. І послав він свого раба ча́су вече́рі сказати запро́шеним: „Ідіть, бо вже все нагото́вано“. І зараз усі почали́ відмовлятися. Перший сказав йому: „Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу́ тебе, — вибач мені!“ А другий сказав: „Я купив собі п'ять пар волів, — і йду спро́бувати їх. Прошу́ тебе, — вибач мені!“ І знов інший сказав: „Одружився ось я, і через те я не мо́жу прибути“. І вернувся той раб і па́нові своєму про все розпо́вів. Розгнівавсь госпо́дар тоді, та й сказав до свого раба: „Піди швидко на вулиці та на завулки міські́, і приведи́ сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих“. І згодом раб повідо́мив: „Пане, сталося так, як звелів ти, та мі́сця є ще“. І сказав пан рабові: „Піди на дороги й на за́городи, та й си́луй прийти, щоб напо́внився дім мій. Кажу́ бо я вам, що жоден із запрошених му́жів тих не покушту́є моєї вечері. Бо багато покли́каних, та ви́браних мало!“ Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них: „Коли хто прихо́дить до Мене, і не знена́видить свого батька та матері, і дружи́ни й дітей, і братів і сесте́р, а до того й своє́ї душі́ , — той не може буть учнем Моїм! І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, — той не може бути учнем Моїм! Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й вида́тків не ви́рахує, — чи має потрібне на ви́конання, щоб, коли покладе він основу, але докінчи́ти не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього, говорячи: „Чоловік цей почав будувати, але докінчи́ти не міг“. Або який цар, ідучи́ на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спромо́жен він із десятьма́ тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма́ тисячами проти нього? Коли ж ні, то, як той ще дале́ко, шле посольство до нього та й просить про мир. Так ото й кожен із вас, який не зречеться усьо́го, що має, не може бути учнем Моїм. Сіль — добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її? Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, — її геть викидають. Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“
Evening Prayer — First Lesson
Proverbs 14
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́. Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним. На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть. Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́. Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду. Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного. Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив. Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на. Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання. Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший. Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне. Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти. Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток. Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх. Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої. Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий. Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена. Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються. Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного. Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні. Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний. Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́. Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́. Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та. Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить. У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм. Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти. У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря. Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту. Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й. Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його. Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй. Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться. Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів. Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
Evening Prayer — Second Lesson
Philippians 2
Отож, коли є в Христі яка заохо́та, коли є яка потіха любови, коли є яка спільно́та духа, коли є яке серце та милосердя, то допо́вніть радість мою: щоб ду́мали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум! Не робіть нічого пі́дступом або з чванли́вости, але в покорі майте один о́дного за більшого від себе. Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших. Нехай у вас будуть ті самі думки́, що й у Христі Ісусі! Він, бувши в Божій подо́бі, не вважав за захва́т бути Богові рівним, але Він ума́лив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до люди́ни; і подобою ставши, як люди́на, Він упоко́рив Себе, бувши слухня́ний аж до смерти, і то смерти хресної. Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я́, що вище над кожне ім'я́, щоб перед Ісусовим Ім'я́м вклонялося кожне коліно небесних, і зе́мних, і підзе́мних, і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос — то Госпо́дь, на славу Бога Отця! Отож, мої лю́бі, як ви за́вжди слухня́ні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо стра́хом і тремті́нням виконуйте своє спасі́ння. Бо то Бог викликає в вас і хоті́ння, і чин за доброю волею Своєю. Робіть усе без наріка́ння та сумніву, щоб були ви бездоганні та щирі, „невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду“, що в ньому ви сяєте, як світла в світі, додержуючи слово життя на похвалу́ мені в день Христа, що я біг не нада́рмо, що я працював не нада́рмо. Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся ра́зом із вами всіма́. Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся ра́зом зо мною! Надіюся в Господі Ісусі незаба́ром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас. Бо я одноду́мця не маю ні о́дного, щоб щиріше подбав він про вас. Усі бо шукають свого́, а не Христового Ісусового. Та ви знаєте до́свід його, бо він, немов ба́тькові син, зо мною служив для Єва́нгелії. Отже, маю надію негайно послати цього́, як тільки довідаюся, що бу́де зо мною. Але в Господі маю надію, що й сам незаба́ром прибу́ду до вас. Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафроди́та, свого співробітника та співбойовника́, вашого апо́стола й служи́теля в потребі моїй, бо він побивався за вами всіма́, і сумував через те, що ви чули, що він хворува́в. Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав. Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його зно́ву побачивши, і щоб без смутку я був. Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких, бо за діло Христове набли́зився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб допо́внити ваш неста́ток служі́ння для мене.
Readings follow the 1662 Book of Common Prayer (public domain). Scripture text is in the public domain. (Біблія Огієнка)
Today's readings, every morning
Bosko brings the daily readings for your tradition to your day — with a reflection, the full Bible in 30 translations, and the liturgical calendar, in 18 languages.
