Today's Readings
The Scripture readings appointed for today, with the full text in your language. Follow the daily readings for your tradition, every morning, in the Bosko app.
Morning Prayer — First Lesson
Proverbs 25
І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя. Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу. Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі. Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, — коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його. Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій, бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“ аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої. Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній? Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого, щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́. Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́. Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха. Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є. Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає. Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку. Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути. Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе. Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий. Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску. Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому. Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його, бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі! Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя. Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі. Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу. Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним. Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — неслава. Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.
Morning Prayer — Second Lesson
Luke 20
І сталось одно́го з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Нови́ну звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими, та й до Нього промовили, кажучи: „Скажи нам, якою вла́дою Ти чиниш оце? Або хто Тобі вла́ду цю дав?“ І промовив до них Він у відповідь: „Запитаю й Я вас одну річ, — і відповідайте Мені: Іванове хрищення з неба було́, чи від людей?“ Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „З неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“ А як скажемо: „Від людей“, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переко́нані, що Іван — то пророк“. І вони відповіли, що не знають, ізвідки. А Ісус відказав їм: „То й Я не скажу́ вам, якою вла́дою Я це чиню́“. І Він розповідати почав людям при́тчу оцю. „Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винаря́м, та й відбув на час довший. А певного ча́су послав він раба до своїх винарі́в, щоб дали йому частку з плоді́в виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим. І знову послав він до них раба і́ншого, а вони й того збили й знева́жили, — та й відіслали ні з чим. І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали. Сказав тоді пан виноградника: „Що́ маю робити? Пошлю свого сина улю́бленого, — може його посоро́мляться“. Винарі́ ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, щоб спа́дщина наша була́“. І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що́ ж зробить їм пан виноградника? Він при́йде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть“. Слухачі ж повіли́: „Нехай цього не станеться!“ А Він глянув на них та й сказав: „Що ж оце, що написане: „Камінь, що його будівничі відкинули, той нарі́жним став каменем! Кожен, хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде́, — то розчавить його́“. А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись наро́ду. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав. І вони слідкували за Ним, і підіслали підгля́дачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й вла́ді намісника. І вони запитали Його та сказали: „Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обли́ччя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво. Чи годи́ться давати податок для ке́саря, чи ні?“ Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: „Чого ви Мене випробо́вуєте? Покажіте дина́рія Мені. Чий образ і напис він має?“ Вони відказали: „Кесарів“. А Він їм відказав: „Тож віддайте ке́сареве — ке́сареві, а Богові — Боже!“ І не могли вони перед людьми́ зловити на слові Його. І дивува́лись вони з Його відповіді, та й замовкли. І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресі́ння, і запитали Його, та сказали: „Учителю, Мойсей написав нам: „Як умре кому брат, який має дружи́ну, а помре бездітний, — то нехай його брат візьме дружи́ну, і відно́вить насіння для брата свого“. Було ж сім братів. І перший, узявши дружи́ну, бездітний умер. І другий узяв був ту дружи́ну, та й той вмер бездітний. І третій узяв був її, так само й усі се́меро, — і вони дітей не позоставили, та й повмирали. А по всіх умерла й жінка. А в воскресі́нні котро́му із них вона дружи́ною буде? Бо семеро мали за дружину її“. Ісус же промовив у відповідь їм: „Женяться й заміж виходять сини цього віку. А ті, що будуть достойні того віку й воскресі́ння з мертвих, — не будуть ні женитись, ні заміж вихо́дити, ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони ангола́м, і вони сини Божі, синами воскресі́ння бувши. А що мертві встають, то й Мойсей показав — при кущі, — коли він назвав Господа „Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим“. Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.“ Дехто ж із книжників відповіли та сказали: „Учителю, — Ти добре сказав!“ І вже не насмілювалися питати Його ні про що́. І сказав Він до них: „Як то кажуть, що Христос син Давидів? Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, поки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“ Отже, Давид Його Господом зве, — як же Він йому син?“ І, як увесь наро́д слухав, Він промовив до учнів Своїх: „Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки́ в синагогах, і перші місця на бенке́тах, що вдови́ні хати́ поїдають, і моляться довго напо́каз, — вони тяжче осу́дження при́ймуть!“
Evening Prayer — First Lesson
Proverbs 26
Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана. Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться. Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в. Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому. Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим. Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є. Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка. Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати. Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного. Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих. Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к. Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй. Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“ Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм. Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко. Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно. Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої. Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть, так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“ З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка. Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати. Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять. Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, — устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́: коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д! Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі. Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється. Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
Evening Prayer — Second Lesson
Colossians 4
Пани, — виявляйте до рабів справедливість та рівність, і знайте, що й для вас є на небі Госпо́дь! Будьте тривалі в молитві, і пильнуйте з подякою в ній! Моліться ра́зом і за нас, щоб Бог нам відчинив двері слова, — звіщати таємницю Христову, що за неї я й зв'я́заний, щоб звістив я її, як звіщати належить мені. Пово́дьтеся мудро з чужими, використовуючи час. Слово ваше нехай буде за́вжди ласка́ве, припра́влене сіллю, щоб ви знали, як ви маєте кожному відповідати. Що́ зо мною, то все вам розпові́сть Тихи́к, улю́блений брат, і вірний служи́тель і співробі́тник у Господі. Я саме на те його вислав до вас, щоб довідались ви про нас, і щоб ваші серця він поті́шив, із Они́симом, вірним та улю́бленим братом, який з-поміж вас. Вони все вам розповідя́ть, що́ діється тут. Поздоровлює вас Ариста́рх, ув'я́знений ра́зом зо мною, і Ма́рко, небіж Варна́вин, — що про нього ви дістали нака́зи; як при́йде до вас, то прийміть його, — теж Ісус, на прізвище Юст, — вони із обрі́заних. Для Божого Царства — єдині вони співробі́тники, що були́ мені втіхою. Поздоровлює вас Епафра́с, що з ваших, раб Христа Ісуса. Він за́вжди обстоює вас у молитвах, щоб ви досконалі були та напо́внені всякою Божою волею. І я сві́дчу за нього, що він має велику горли́вість про вас та про тих, що знахо́дяться в Лаодикі́ї та в Гієрапо́лі. Вітає вас Лука́, улю́блений лі́кар, та Дима́с. Привітайте братів, що в Лаодикі́ї, і Німфа́на, і Церкву домашню його́. І як бу́де прочи́таний лист цей у вас, то зробіть, щоб прочитаний був він також у Церкві Лаодикі́йській, а того, що написаний з Лаодикі́ї, прочитайте і ви. Та скажіть Архі́пові: „Доглядай того служі́ння, що прийняв його в Господі, щоб ти його ви́конав!“ Привітання моєю рукою Павловою. Пам'ятайте про пу́та мої! Благодать Божа нехай буде з вами! Амі́нь.
Readings follow the 1662 Book of Common Prayer (public domain). Scripture text is in the public domain. (Біблія Огієнка)
Today's readings, every morning
Bosko brings the daily readings for your tradition to your day — with a reflection, the full Bible in 30 translations, and the liturgical calendar, in 18 languages.
