Today's Readings
The Scripture readings appointed for today, with the full text in your language. Follow the daily readings for your tradition, every morning, in the Bosko app.
Morning Prayer — First Lesson
2 Kings 20
Тими днями смертельно захворі́в був Єзекія. І прийшов до нього Іса́я, Амо́сів син, пророк, і сказав до нього: „Так сказав Господь: Заряди своїм домом, бо ти вмреш, а не ви́дужаєш“. А той відвернув обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, говорячи: „О, Господи, згадай же, що я ходив перед лицем Твоїм правдою та ці́лим серцем, і робив я добре в оча́х Твоїх“. І заплакав Єзекія ревним плаче́м. І сталося, Ісая не вийшов ще з сере́дини міста, а до нього було Господнє слово, говорячи: „Вернися, і скажеш до Єзекії, володаря Мого народу: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу́ твою! Ось Я вилікую тебе, — третього дня зі́йдеш ти до Господнього дому! І до днів твоїх Я дода́м п'ятнадцять літ, і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню́ це місто ради Себе та ради раба Свого Давида“. А Ісая сказав: „Візьміть грудку фіґ“. І взяли́ й поклали на того гнояка́, — і він ви́дужав... І сказав Єзекія до Ісаї: „Який знак, що Господь мене ви́лікує, і що я третього дня зійду́ до Господнього дому?“ І сказав Ісая: „Ось тобі знак той від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив: Чого хочеш, — щоб пішла тінь уперед на десять ступені́в, чи щоб верну́лася на десять ступені́в?“ І сказав Єзекія: „Легко тіні похили́тися вперед на десять ступені́в; ні, — а нехай тінь ве́рнеться назад на десять ступені́в!“ І кли́кнув пророк Ісая до Господа, і Він заверну́в тінь на ступеня́х, де вона спускалася на ступені́ Ахазові, на десять ступені́в... Того ча́су послав Беродах-Бал'адан, син Бал'аданів, вавилонський цар, листа́ та дару́нка до Єзекії, бо прочув був, що Єзекія захворі́в. І вислухав їх Єзекія, і показав їм усю скарбни́цю свою, — і срібло, і золото, і па́хощі, і добру оливу, і всю зброївню свою, і все, що знахо́дилося в його скарбницях. Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володі́нні своїм. І прийшов пророк Іса́я до царя Єзекії та й сказав до нього: „Що́ говорили ці люди? І звідки вони прийшли до тебе?“ А Єзекія сказав: „Вони прийшли з далекого кра́ю, з Вавилону“. І той сказав: „Що́ вони бачили в домі твоїм?“ І Єзекія сказав: „Усе, що в домі моїм, вони бачили, — не було речі, якої не показав би я їм у скарбни́цях своїх“, I сказав Ісая до Єзекії: „Послухай Господнього слова: Ось прихо́дять дні, і все, що́ в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде ви́несене до Вавилону. Нічого не позоста́неться, говорить Господь! А з синів твоїх, що вийдуть із тебе, яких ти поро́диш, де́кого заберуть, — і вони будуть є́внухами в палатах вавилонського царя!“ І сказав Єзекія до Ісаї: „Добре Господнє слово, яке ти сказав!“ І подумав собі: „Так, мир та безпека буде за моїх днів!“ А решта діл Єзекії та вся лица́рськість його, і як він зробив ста́ва та водотя́га, і впровадив воду до міста, — ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. І спочив Єзекія зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Манасі́я.
Morning Prayer — Second Lesson
Matthew 17
А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осі́бно на го́ру високу. І Він перед ними переобрази́вся : обличчя Його, як те сонце, зася́ло, а одежа Його стала біла, як світло. І ось з'явились до них Мойсей та Ілля́, і розмовляли із Ним. І озвався Петро та й сказав до Ісуса: „Господи, до́бре бути нам тут! Коли хочеш, поста́влю оту́т три шатра: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі“. Як він ще говорив, ось хмара ясна заслони́ла їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав. Його слухайтеся!“ А почувши, попа́дали учні долі́лиць, і полякалися сильно. А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: „Уставайте й не бійтесь!“ Звівши ж очі свої, ніко́го вони не побачили, окрім Само́го Ісуса. А коли з гори схо́дили, заповів їм Ісус і сказав: „Не кажіть ніко́му про це виді́ння, аж поки Син Лю́дський із мертвих воскре́сне“. І запитали Його учні, говорячи: „Що́ це книжники кажуть, ніби треба Іллі́ перш прийти?“ А Він відповів і сказав: „Ілля́, правда, при́йде, і все приготу́є. Але́ кажу вам, що Ілля́ вже прийшов був, — та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли. Так і Син Лю́дський має страждати від них“. Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя. І як вони до наро́ду прийшли, то до Нього один чоловік приступив, і навко́лішки впав перед Ним, і сказав: „Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомі́сяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду. Я його був привів до учнів Твоїх, — та вони не могли вздорови́ти його“. А Ісус відповів і сказав: „О роде невірний і розбе́щений, доки бу́ду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його!“ Пото́му Ісус погрози́в йому, і де́мон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години! Тоді підійшли учні насамоті́ до Ісуса й сказали: „Чому ми́ не могли його вигнати?“ А Він їм відповів: „Через ваше невірство. Бо поправді кажу́ вам: коли будете ви мати віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і горі оцій скажете: „Перейди́ звідси туди“, то й пере́йде вона, і нічо́го не матимете неможливого! Цей же рід не вихо́дить інакше, як тільки молитвою й по́стом“. Коли пробува́ли вони в Галіле́ї, то сказав їм Ісус: „Людський Син буде ви́даний лю́дям до рук, і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскре́сне“. І тяжко вони зажурились. Як прийшли ж вони в Капернау́м, до Петра підійшли збирачі́ дидра́хм на храм, та й сказали: „Чи не запла́тить ваш Учитель дидра́хми?“ Він відказує: „Так“. І як він увійшов до дому, то Ісус попере́див його та сказав: „Як ти ду́маєш, Си́моне: царі зе́мні з кого беру́ть мито або пода́тки: від синів своїх, чи чужих?“ А як той відказав: „Від чужих“, то промовив до нього Ісус: „Тож вільні сини! Та щоб їх не спокуси́ти, піди над море, та ву́дку закинь, і яку першу рибу ізло́виш, візьми, і рота відкрий їй, — і зна́йдеш стати́ра; візьми ти його, — і віддай їм за Мене й за себе“.
Evening Prayer — First Lesson
2 Kings 21
Манасі́я був віку дванадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі п'ятдесят і п'ять літ. А ім'я́ його матері — Хевці-Ваг. І робив він зло в Господніх оча́х, за гидо́тою тих народів, яких Господь повиганяв з-перед обличчя Ізраїлевих синів. І він зно́ву побудував па́гірки, що їх винищив був його батько Єзекія, і понаставля́в же́ртівників Ваалові, і зробив Аста́рту, як зробив був Ахав, Ізраїлів цар, і вклонявся всім небесним світи́лам та служив їм. І побудував він же́ртівники в Господньому домі, про якого сказав був Господь: „В Єрусалимі покладу́ Я Ім'я́ Своє!“ І побудував він жертівники для всіх небесних світил на обо́х подві́р'ях Господнього дому. І він перепрова́див свого сина через огонь, і гадав, і ворожив, і настанови́в викликувачів духів померлих та духів віщих, і багато робив зла в оча́х Господа, щоб гнівити Його. І поставив він бовва́на Астарти, якого зробив, у домі, про якого Господь сказав був до Давида та до сина його Соломона: „У цьо́му домі та в Єрусалимі, що його Я вибрав зо всіх Ізраїлевих племен, покладу́ Я Ім'я́ Своє навіки! І більше не мандрува́тиме Ізраїлева нога з тієї землі, яку Я дав їхнім батькам, якщо тільки вони бу́дуть пильнува́ти робити все так, як наказав Я їм, та ввесь Зако́н, що наказав їм Мій раб Мойсей“. Та не послухалися вони. І Манасія звів їх до того, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь вигубив з-перед обличчя Ізраїлевих синів. І говорив Господь через Своїх рабів пророків, кажучи: „За те, що Манасія, цар Юдин, зробив ці гидо́ти, учинив гірше від усього, що́ робили були аморе́яни, що були перед ним, і ввів у гріх також Юду божка́ми своїми, тому так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Ось Я наво́джу таке зло на Єрусалим та на Юду, що в кожного, хто почує про це, задзвени́ть в обох ву́хах! І протягну́ Я на Єрусалим мірку Самарії, та вагу Ахавого дому, і ви́тру Єрусалим, як витира́ють миску: витер і перевернув її догори́ дном! І Я покину останок наді́лу Мого, і дам їх у руку їхнім ворогам, і вони будуть на грабі́ж та на здо́бич для всіх їхніх ворогів, тому́, що вони робили зло в Моїх оча́х, і все гніви́ли Мене він дня, коли вийшли їхні батьки з Єгипту, й аж до дня цього“... А також Манасі́я пролив дуже багато невинної кро́ви, аж напо́внив нею Єрусалим від входу до входу, окрім свого гріха́, що ввів у гріх Юду, щоб чинити зле в Господніх оча́х. А решта діл Манасії, та все, що́ він зробив, і гріх його, яким він грішив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. І спочив Манасія з батьками своїми, і був похований в садку́ свого дому, в Уззиному садку́, а замість нього зацарював син його Амо́н. Амо́н був віку двадцяти й двох років, коли він зацарював, і царював він в Єрусалимі два роки. А ім'я́ його матері — Мешуллемет, дочка́ Харуца з Йотви. І робив він зло в Господніх оча́х, як робив його батько Манасія. І ходив він усією тією дорогою, якою ходив його ба́тько, і служив тим бовва́нам, яким служив батько його, і вклонявся їм. І покинув він Господа, Бога батьків своїх, і не ходив Господньою дорогою. І вчинили змову слу́ги Амона на нього, і вбили царя в його домі. Та наро́д Краю перебив усіх змо́вників на царя Амона. І народ настановив царем Кра́ю замість нього сина його Йосі́ю. А решта діл Амона, усе, що́ робив він, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. І поховали його в його гробі в Уззиному садку́, а замість нього зацарював син його Йосія.
Evening Prayer — Second Lesson
1 Corinthians 2
А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідо́цтво з добі́рною мовою або мудрістю, бо я наду́мавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'я́того. І я в вас був у немочі, і в страху́, і в великім тремті́нні. І слово моє й моя проповідь — не в слова́х переко́нливих лю́дської мудрости, але́ в до́казі Духа та сили, щоб була́ віра ваша не в мудрості лю́дській, але в силі Божій! А ми гово́римо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть, але́ ми гово́римо Божу мудрість у таємниці, прихо́вану, яку Бог перед віками призна́чив нам на славу, яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були́, то не розп'яли́ б вони Господа слави! Але, як написано: „Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце люди́ні не впало, те Бог приготува́в був тим, хто любить Його!“ А нам Бог відкрив це Своїм Духом, — усе бо досліджує Дух, навіть Божі глиби́ни. Хто бо з людей знає речі лю́дські, окрім лю́дського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого. А ми прийняли́ духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даро́вані нам, що й говоримо не ви́вченими словами лю́дської мудрости, але ви́вченими від Духа Святого, порі́внюючи духовне до духовного. А люди́на тіле́сна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупо́та, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно. Духовна ж люди́на су́дить усе, а її судити не може ніхто. Бо „хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати?“ А ми маємо розум Христів!
Readings follow the 1662 Book of Common Prayer (public domain). Scripture text is in the public domain. (Біблія Огієнка)
Today's readings, every morning
Bosko brings the daily readings for your tradition to your day — with a reflection, the full Bible in 30 translations, and the liturgical calendar, in 18 languages.
